Сценарій до 8
Березня:
«ЖІНКА – вічна загадка природи»
Звучить ніжна мелодія…
Хлопці зустрічають жінок з квітами і
проводять їх до найкращих місць у святковому залі.
Коли
гості продовжують займати місця, звучить пісня «Родина» у виконанні Музики
Віктора.
Слова з-за куліс:
До нас приїхав гурт Віагра, який хоче привітати всіх присутніх з святом 8 Березня. До складу гурту ввійшла нова солістка. Тому прохання суворо не судити, а підтримувати оплесками.
Голос з-за куліс: Слово для привітання надається директору Плужненського професійного аграрного ліцею, Лісовському Михайлу Івановичу.
Ведучий 1:Кажуть в Парижі найкращі жінки.
Але це скоріше мабуть навпаки.
Найкращі жінки в нашім ліцеї.
Всі вони мов справжні цариці.
Ведучий 2: Доброго дня дорогі друзі.
Ведучий1 : Ми раді вітати вас у цій залі.
Ведучий2: Сьогодні наше свято присвячено святу весни і кохання – Міжнародному жіночому дню 8 березня.
Ведучий1: У дні весняного пробудження й оновлення землі вшановуємо Жінку!
Неможливо навіть уявити собі життя без тебе чарівна, лагідна, щира на любов, Берегине Родинного вогнища, мудра наставнице, просвітнице душевного спокою, доброти та злагоди!
Ведучий2: Дорогі жінки прийміть у подарунок:
Пісню у виконані МУДРИК СНІЖАНИ І МУЗИКИ ВІКТОРА « Повертай додому»
Ведучий1: Чи може хтось сказати, чому жіноче свято ми відзначаємо саме навесні?
Ведучий2: Все дуже просто . Весною відбувається оновлення в природі,зародження нового. А жінка теж дарує світові нове життя.
Ведучий1: Весна – символ молодості й здоров*я, краси і кохання. І в переддень 8 Березня ми бажаємо всім жінкам і дівчатам завжди бути такими молодими красивими , ніжними коханими, як сама весна.
Ведучий2: До вашої уваги кохані жінки:
Пропонуємо подивитись мініатюру «Я жінка і Я красива»
Ведучий1: Любити жінку – відкривати світ,
Де святом зацвітає все буденне.
Любити жінку – цілувати слід,
Де йшла вона і думала про мене!
Ведучий2: Любити жінку - чемно до землі,
Вклонятися і сумніву не мати,
З мого довкілля, на однім крилі,
Кохана, дівчина, дружина, мати!
Ведучий1: Звучить пісня у виконані…
Музики Віктора «Я люблю тебя до слёз».
Ведучий2:Найсвятіше в жінці – материнство!
Недарма в народі кажуть:
Нема цвіту, як маківочка,
Нема рідного ,як матіночка1
Ведучий1: Мама… Це прекрасне слово , яке промовляє дитина. Воно звучить на всіх мовах світу однаково ніжно. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово. У мами найдобріші і найласкавіші руки. У мами найрідніше і найчуйніше серце – в ньому ніколи не згасає любов. І скільки не було б нам років, 10,20,30 чи 50, нам завжди потрібна мама, її увага, її погляд.
Ведучий2: Послухаємо пісню, яку нам виконає Стасюк Катерина «Вільний птах»
Ведучий1: На великому материнському терпіні тримає ця земля наша. Царство матері – це царство ніжності, витонченості і терпіння!
Ведучий2: А зараз звучить вірш для кожної матусі в залі, у виконанні Охріменко Інни та авторський вірш Котович Юлії
.
Мамо моя рідна, я люблю тебе,
Я тобі дарую небо голубе,
Світанкові зорі, із трави росу
На весняне свято я тобі несу
Я несу в дарунок квіти голубі,
За усе, матусю, вдячний я тобі:
За життя цікаве, за щасливі дні,
За любов і ласку, що даєш мені!
Привітаю маму нині з святом я,
Хай живе щасливо матінка моя!
Хай у серці буде ласка і тепло,
Хочу, щоби добре їй завжди було!
Ведучий1: Але жінка це не лише мама, а й господиня, берегиня роду . Поряд із нею майже завжди – чоловік, господар.
Ведучий2: Жінка створена для чоловіка, а чоловік для роботи. Це чоловіки з нудьги придумали, для чого їм потрібна жінка, а Богові залишили клопіт створити її.
Ведучий1: Узяв Бог кілька яскравих променів сонця, усі чарівні фарби ранкової зорі, задумливий смуток місяця, красу лебедя, грайливість кошеняти, граціозність газелі, притяг усилу магніта.
Ведучий2: Саме так Бог змішав усе разом, а потім додав холодного проміння зірок, нестримного гірського потоку, неприступності Евересту, гнучкості пантери, нещадності стихій.
Ведучий1: Ось таку жінку Бог передав чоловіку, при цьому промовивши:» Бери її такою як вона вийшла, і не намагайся переробити, знай щастя з нею впродовж і терпи муки до самої смерті. А щоб вам разом жилося легше, постарайтесь щодня влаштувати хоча б одне маленьке свято».
Ведучий2: А зараз звучить пісні яку виконає Мудрик Сніжана «Мальви»
Ведучий1: Випадково витріпав килимок з коридору – свято. Радісно сів на жуйку в новому костюмі – велике свято.
Ведучий2: Зачекай не треба так говорити . Дозволь мені закінчити твою промову. Візьміть теплий весняний ранок, додай трохи пахощів перших пухнастих пролісків і так вимісімо це у прозорому березневому повітрі, щоб звучала прекрасна пісня.
Ведучий1: І для вас також звучить пісня у виконані: Лівчук Оксани «Не журися моя мамо»
Ведучий 2: А чи знаєте ви що в нашому залі присутні мами в яких є внуки . Тобто Бабусі.
Ведучий2: Бабуся – найкращий наш друг. Недарма люди кажуть : Щасливий той в кого бабця люба є: той біди вже не знає, бо бабусенька скрізь дбає.
Ведучий1: Бабуся, бабусенька . Бабуня – солодуня! Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе й тепле слово? А чому? А тому що бабуся - це мамина або татова мама, отже вона прожила у двічі більше, як наші мами чи тато.
Ведучий2: Бачила у житті удвоє більше. І онуки ,мабуть, удвоє дорощі для неї. Бо вони – діти її дитини. Правду кажуть у народі: « Діти – це діти, а справжні діти – це онуки».
Ведучий 1: Для вас, наші золотенькі, вірш у виконані Котяш Вікторії «Батьки»
Ведучий1:Щиро зичимо світлої долі,
Нехай радує хлібне поле
Та весняні теплі зливи,
Щоб були ви здорові і щасливі.
Ведучий2:
Щоб не знали незгод у дорозі,
Щоб стрічало добро на порозі,
І щоб щедрість та радість крилата
Не виходила з кожної хати.
Ведучий1:Зі святом вас, любі жінки!
Хай сонце грає вам тепліше
І світять зорі золоті!
Хай 8 березня частіше
Буває у вашому житі.
Ведучий2: Пропунуєм вам подивитись номер: «Ключовий момент»
Ведучий1: Хай чоловіки вас цінують ,
Складають танці і пісні.
Хай вашу усмішку шанують
Не тільки рано навесні.
Хай будуть кроки всі прикрасні
І друзів вірних все життя.
Нехай усмішки будуть рясні.
Хай будуть щирі почуття.
Танець у виконані Музики Віктора, Панчохи Віктора і Котяш Вікторії.
Ведучий2: Щастя вам дорогі жінки! Хай воно ходить у ваші домівки затишком, дзвінким дитячим сміхом, музикою, квітами, любов’ю.
Ведучий1: А кому ж як не жінці, нести в наше життя цей божественний вогонь ЛЮБОВІ – щодня, щомиті й усьому ?
Ведучий2: Ще раз бажаємо вам безмежного щастя, міцного здоров’я, успіхів, благополуччя, любові й усього найкращого. А на завершення звучить пісня у виконанні групи «Пустунки» «У вишневому саду»
СВЯТО ВЕСНИ
Ведуча 1.
Доброго дня усім, хто зібрався у цьому залі. Теплих посмішок, радісних облич, чудового настрою. У дні весняного пробудження землі вшановуємо жінку.
Ведучий 1.
Неможливо навіть уявити собі, життя без тебе, чарівна, лагідна, мудра наставнице, просвітнице душевного спокою, доброти та злагоди.
Ведуча 1.
Слово для привітання надається заступнику по НВЧ Плужненського професійного аграрного ліцею - Кушніруку Віктору Петровичу.
Ведучий 2.
Жінка! Тебе оспівують музи, поезії і музики, живопису і скульптури. Так буде вічно. Жінка! Скільки в цьому слові ніжності, мудрості, сили і доброти. В тобі поєдналося все прекрасне, добре, чисте.
Ведуча 2.
У кожного сидячого у цьому залі є мама, яке це прекрасне, милозвучне слово, мама! І все те хороше, що у нас є, дано нам серцем, молоком, добротою і любов’ю матері. Материнське серце вічне, як небо та щире, як земля. Воно є тим вогником, який горить у наших серцях і ніколи не гасне.
Ведучий 2.
А зараз для всіх мам, які є у цьому залі пропонуємо послухати пісню “Мама” у вконанні Стасюк Катерини. (Додаток 1)
Ведуча 1.
А зараз ми хочемо привітати такими теплими словами усіх жінок з адміністрації і соціальну службу.
Велике спасибі Вам милі жінки, за материнську ласку і мудрість, ніжність і добре слово.
Сердечно бажаємо Вам, наші дорогі матері, дружини, доньки та сестри нев’янучої молодості, радості та краси. Нехай вас ніколи не оминає турбота чоловіків, кохайте і будьте коханими.
Ведучий 1.
Весна...Вже сама згадка про неї будить у серці шалену радість, тривогу. Весна зачаровує своїми таємницями, дарує тепло.
Ведуча 1.
А зараз послухайте у привітання пісню Музики Віктора “Дорогая”
(Додаток 2)
Ведуча 2.
Шановні вчителі,
Порадники ви наші.
Спасибі вам за щирість і турботу,
Знання й уміння з нас людей творити,
Тож зичимо в щасті Вам й щедротах жити!
Ведучий 2.
Ми обіцяємо вчитися справно,
Гав на уроках не ловити,
Поводитись дуже гарно,
Ліцей - як рідний дім любити.
Зараз звучить пісня у виконанні Мудрик Сніжани “Я у тебе одна”
(Додаток 3)
Ведучий 2.
Дорогі майстри-жінки
Хай сонечко світить з ясного неба
Бажаємо всього, чого тільки треба
Щоб серце зігріло тепло
Щоб завжди в душі панувало добро.
А зараз вірш у виконанні Котяш Вікторії.
(Додаток 4)
Ведучий 1.
Нехай старання ваші і труди
Помножать успіхи у ріднім колективі,
Живіть у добрі і радості завжди,
І будьте все життя щасливі!
Ведучий 2.
Дорогі майстри завжди будьте молодими і красивими, як весна!
Ведучий 1.
Для вашої уваги пропонуємо пісню “Дівчина - Весна” у виконанні Стасюк Катерини та Мудрик Сніжани.
(Додаток 5)
Ведучий 2.
Вихователь, вахтер, бібліотекар, медична сестра - яка це нелегка робота. Адже вони працюють у гуртожитку, розуміють, що мають справу з юнаками та дівчатами.
А зараз вірш у виконанні Рабченюк Валі.
(Додаток 6)
Ведучий 1.
Ми будем вдячні вам довіку
За віру, ласку і тепло
Надію, віру і любов.
За те, що наші пустощі терпіли
І незнання, і не бажання й біль.
За те, що надто рано посивіли
Наставники ви наші дорогі.
Ведучий 2.
Пропонуємо вашій увазі гумористичну сценку “Сільське життя”
Ведуча 1.
А зараз вітаємо зі святом працівників їдальні, навчального кафе і завскладом.
Невже ви не втомились
Готувати їсти щось нове,
Для цього ви на світ народились
Щоб готувати щось смачне.
Ви наче нездоланність
Крізь все пронесете іскринку добра
Щоб засвітились в серденьку дитячім
Вогонь священний розуму й краси!
Ведучий 1.
Спасибі Вам, невтомні трудівниці,
За весь Ваш труд, за всі Ваші діла
За руки ці, за лагідні світлиці,
За все хороше шана Вам й хвала.
Ведуча 1.
У виконанні Музики Віктора Звучить пісня “Мамина сорочка”
(Додаток 7)
Ведучий 2.
А зараз вітаємо працівників бухгалтерії і секретарів.
Нехай сяють очі з ніжністю,
А серце розквітне радістю,
Хай доля красива, як соняшник
Дарує Вам щастя райдуги!
Ведуча 2.
Щоб Ви цвіли, мов маки в житті,
Були красиві, гарні, як весна.
Хай Вам завжди дарують квіти
Весна, і осінь, і зима!
Ведучий 2.
А зараз до вашої уваги, у виконанні вокальної групи дівчат, пісня
“Україночкам” (Додаток 8)
Ведуча 1.
Також хочемо привітати технічний персонал.
Знову восьме березня на календарі
Мов дві коси, з’єднались у два віночка
З ним пролісок та жіночки,
Найкращі сестри і вродливі дочки!
Ведучий 1.
Вітаємо Вас зі святом жіночим,
Зі святом щасливим, чудовим та ясним,
Зі святом весняним і променистим,
Світлим, бадьорим, радісним, чистим,
Зі святом любові, уваги й тепла,
Міцного здоров’я Вам, шани й добра!
Ведуча 1.
Для Вас виконується гумористичний танець “Лебедине Озеро” у виконанні “найкращих дівчат” групи.
Ведуча 2.
А зараз вірш у виконанні Степанюк Марина.
(Додаток 9)
Ведучий 2.
Бажаємо вам здоров’я міцного, щастя п’янкого!
Чистих ранків, зоряних світанків!
Променів сонця у кожне віконце!
Ніжної ласки, душевної казки!
Ведуча 2.
Прощань без ліку, довгого віку!
Бувайте веселі, бувайте здорові!
В багатій оселі, взаємної любові!
Купайтеся в усмішках, цілунках!
У щедрої долі в дзвінких подарунках!
Ведучий 2.
Ось і підійшов до закінчення наш святковий вечір. Ми ще раз хочемо привітати усіх працівниць і учениць ліцею зі святом 8 Березня піснею у виконанні Фролової Даші. (Додаток 10)
Додаток 1
“Мама”
Хто мене зігріє в темну ніч? Хто мене зігріє в темну ніч?
Хто мені тихенько заспіває? Доля, мов ріка, така глибока.
Ми з тобою, мамо, віч-на-віч. Тільки ми з тобою віч-на-віч,
Знаю я, що кращої немає. Ніжна моя, мамо, синьоока.
Хай минають дні, летять роки Хай минають дні, летять роки
І, незай, складне стає так просто. І, нехай, складне стає так просто.
Може, вже й доросла я? Може, вже й доросла я?
ПРИСПІВ:
Я не буду казати,
Та знай: ми блукаємо між світами.
Але там, де у неба є край,
Чути пісню моєї мами.
Я не буду казати
Та знай: ти у мене одна єлина.
Тільки ти чекай.
Мамо, я до тебе лину!
Додаток 2
Я знаю, что ты лучше всех, Я знаю, что ты краше всех,
Что больше не встречу такую. Мне это увидеть несложно,
Что больше не встречу такую. Мне это увидеть несложно,
И мне признаваться - не грех, И мне признаваться - не грех,
Что я не влюбился в другую. Что жить без тебя невозможно.
Я знаю, ты всех милей, Я знаю, что ты всех милей,
Любых бриллиантов дороже. Любых бриллиантов дороже.
Ты стала когда-то моей, Ты стала когда-то моей,
Моей, а не просто прохожей. На женщин других не похожа.
Приспів:
Ласкаю тебя, лелею тебя, дорогая,
Что губ нет нежней, что рук нет теплей, понимаю!..
Целую тебя, желаю тебя, дорогая,
Любимой своей, желанной своей называю!..
Додаток 3
Не розповідай мені казок Не розповідай мені казок
Всі вони із іншого життя Вже у полі вітер заспівав
Краще ти приходь під вечір у садок Я сама піду під вечір у садок
Всі вони із іншого життя Вже у полі вітер заспівав
Краще ти приходь під вечір у садок Я сама піду під вечір у садок
Подивитись як зірки з небес злетять. Щоб ти лагідно мене поцілував.
Приспів:
На вітру зів’яне трава
Якщо ти не кажеш, що любов ще жива
Якщо не повіриш у мої почуття
Білі білі зорі до землі не злетять
А на Україні розквітають сади
То іди до мене, щоб не було біди
Я одна у тебе, я у тебе одна
У думках омріяна весна.
Додаток 4
“Мамі”
Дощі, що йшли багато днів, - затихли,
І сонце літній день поцілувало.
За вітром хмари чорні десь поплили,
Земля в віночок волошковий вбралась.
Це мамин день, сьогодні в мами свято,
Несем свої серця з любов’ю мамі,
На світі слів прекрасних є багато,
Але для неї їх усіх замало.
Ми віддаємо маму в руки Божі,
Він знає, як її нагородити,
Він на стежках життєвих допоможе,
І відповість на всі її молитви.
Додаток 5
Ой палає зірка-нічка і лунає спів,
І лунає спів, березневий спів.
А уранці грайлива річка вийшла з берегів,
Вийшла з берегів, вийшла з берегів.
Їй нестримній не до вподоби музика сумна,
Музика сумна, музика сумна.
Не шукайте у річці броду, бо прийшла весна,
Бо прийшла весна, дівчина-весна.
Приспів:
Дівчина, дівчина, юна весна,
Звідки приходить ніхто не зна.
Звідки приходить ніхто не зна,
Дівчина, дівчина, юна весна.
В небі місяць неначе човен, човен без весла,
Човен без весла, човен без весла.
А на землю приходить знову ніжна-чарівна,
Ніжна чарівна, дівчина-весна.
І танцює вона до ранку, спокою не зна,
Спокою не зна, спокою на зна.
І співає свою веснянку ніжна-чарівна,
Ніжна-чарівна, дівчина-весна.
Приспів
Дівчина, дівчина, юна весна,
Звідки приходить ніхто не зна.
Звідки приходить ніхто не зна,
Дівчина, дівчина, юна весна.(2)
Ой палає веселка в небі і дзвенить струна,
І дзвенить струна, і дзвенить струна.
І кохає лебідку лебідь, бо прийшла весна,
Бо прийшла весна, дівчина-весна.
Приспів
Дівчина, дівчина, юна весна,
Звідки приходить ніхто не зна.
Звідки приходить ніхто не зна,
Дівчина, дівчина, юна весна.(4)
Додаток 7
Перед Богом мама на колінах, За дітей незрячих і безсилих-
Щирим серецем молиться вона Молиться не тільки за своїх!
І горить незмінна і нетлінна За дітей, щоб вирвати із аду,
Віра - непідкупна і міцна! Усім серцем молиться вона.
Ця молитва небо відкриває, В цій молитві сила зорепаду
Ця молитва рветься в Небеса, І морської хвилі глибина...
Бо любов Господня в ній палає! Перед Богом на колінах мати,
І слова, як вранішня роса: А насправді - воїн на коні!!!
Кожна крапля має силу Божу Дай бажання поряд з нею стати
Для нужденних хворих і німих... І молитись, Боже, і мені!!!
Додаток 7
Мені сорочку мама вишивала Літа неначе птахи пролітали
Неначе долю хрестиком вела Матусі коси дивом зацвіли
Щоб лихих стежинок не шукала І я сорочку білу вишиваю
І до людей привітною була Як вишивала матінка мені
Виконуй доню – мама говорила Виконуй доню – мама говорила
Життя закони, істини прості Життя закони, істини прості
Не зраджуй землю, що тебе зростила Не зраджуй землю, що тебе зростила
Не залишай нікого у біді Не залишай нікого у біді.
Неначе долю хрестиком вела Матусі коси дивом зацвіли
Щоб лихих стежинок не шукала І я сорочку білу вишиваю
І до людей привітною була Як вишивала матінка мені
Виконуй доню – мама говорила Виконуй доню – мама говорила
Життя закони, істини прості Життя закони, істини прості
Не зраджуй землю, що тебе зростила Не зраджуй землю, що тебе зростила
Не залишай нікого у біді Не залишай нікого у біді.
Приспів
А сорочка мамина біла-біла
А сорочка мамина серцю мила
А сорочка мамина зігріває
Я її до серденька пригортаю.
А сорочка мамина серцю мила
А сорочка мамина зігріває
Я її до серденька пригортаю.
Додаток 8
Є багато в світі жіночок А яке нудне було б життя
Різноманітних таких, Без красоти милих дів,
Безліч думок у нас про них. Без їх буття та вибриків.
Тільки зрозуміти до кінця Звісно, було б нікому тоді
Їх не можливо ніяк, Співати до світання
Мрія така є в нас однак. Гарні пісні про кохання.
Приспів
Скільки б не було у світі
Різних гарних жінок,
Та для нас нема нікого,
Краще українок!
Пощастило нашим хлопцям,
Квітне їх барвінок,
Бо країна наша - це скарбниця
Файних дівок!
Додаток 9
Можна у світі чимало зробити:
перетворити зиму на літо,
можна моря й океани здолати,
гору найвищу штурмом узяти,
можна пройти крізь пустелі та хащі,
тільки без мами не можна нізащо.
Бо найдорожче стоїть за словами,
В світі усе починається з мами.
Додаток 10
Від порога дитинства у далекі світи І куди б не занесли, мене долі дороги.
Пролітають птахами дні за дніми, роки. До батьківської хати вічно кличуть мене
Та куди б не занесли мене долі дороги, Твої стомлені руки, такі ніжні, ласкаві
Скрізь мене зогрівала твоя вірна любов. Твоя вірна, безмежна, материнська любов.
Вона вчила любити найдорожче у світі,
Рідну матінку-землю вона вчила любить.
Приспів:
Приспів:
Твоя любов дає мені наснагу,
Твоя любов веде в незнаний світ.
Так буть вовік, благословенна мати,
Твоя любов вчить, як у світі жить.
Сценарій до дня памяті жертв голодомору
В руках , що виростили хліб. Не залишили і зернини Ні, рід наш в горі не осліп- Ти все згадаєш , Україно! Згадай усе ти , щоб воздать Близьким і дальнім людоморам. ….хоч радість легше пам’ятать. Та треба пам’ятать і горе
Літо 7441 від створення світу – рік 1933 від Різдва Христового. Був в Україні
великий голод. Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу, а ні моровиці. А була
тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, стільки невинного
люду зійшло в могилу: старих і молодих, і дітей, і ще ненароджених у лонах
матерів.
1933 рік... Найчорніший час між чорними часами в історії України.
У світі не зафіксовано такого голоду, як той, що випав на долю народу
найродючішої і найблагодатнішої землі.
Як сталося, що без стихії, без засухи, без війни – в самому центрі
цивілізованої Європи, в Україні, яка незадовго перед цим була Житницею
континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей? Що це було ?
Ці питання впродовж десятиліть тривожили світову громадськість.
Сьогодні ми знаємо, як це сталося ...
Сьогодні ми знаємо, що це було ... Разом: Це був більшовицький
геноцид! Це була безкровна, людоморська війна тоталітарного режиму проти
українського народу.
Війна – задля того, щоб підірвати коріння волелюбної нації,
винищити цілий етнос.
Війна – щоб зруйнувати віковічні основи народної моралі, витруїти
в серцях людяність.
І натомість посіяти в душах страх, жорстокість, підозрілість, і неміч
духовну. Їм – неоплаканим і не відспіваним, їм – похованим у спільних
могильниках...
Похованим без труни й молитви, позбавлених могили і шани –
присвячуємо цей вечір пам’яті «Над білим янголом скорботи»...
Голод охопив територію із населенням 60 мільйонів осіб, а
кількість жертв досягла від 7 до 10 млн. осіб. Задумайтесь над страшними
цифрами: навесні 1933 року в Україні помирало 25 тис. осіб щодня, 1 тис. осіб
щогодини, 17 людей – щохвилини.
Смерть від голоду – найстрашніша. Не дай Бог навіть ворогові
вмирати такою смертю.
Географічні межі голодомору 1932-1933 років, за вже розкритими
документальними матеріалами, не залишають сумніву, що він був спрямований
проти українського села – основи нації. Той, хто хотів їсти, орати, сіяти –
ставав «ворогом народу».
Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в пам’яті
українців однією з найстрашніших сторінок нашого минулого. Ця сторінка
сприймається суспільством перед усім на емоційному рівні. Але в той же час
Голодомор – це історичне явище, яке відбувалось у конкретний час, у
конкретному місці, і є наслідком дій конкретних осіб.
Сценарій до річниці від початку війни
Кожен народ має свої традиції, історію, пам'ять.
У пам'яті людській навіки залишиться 1933 рік — найстрашніший в історії рік — рік голодомору. Сьогодні поговоримо про цю страшну трагедію.
Відомі вам слова «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього»? Адже наше минуле, історія нашого народу — це невичерпна криниця духу, мудрості, перемог і страждань. Кожен народ має її, свою власну — глибоку і прозору або замулену й прикидану, але має ту, яку створив. Нашу намагались і замулити, і прикидати. Однак ніколи, ні в які часи не перевелись українці, які, припавши вустами до своєї криниці історії, не відчували б її могутньої цілющої живильності. Сьогодні, коли ми заходилися будувати свою державу — без своєї кришталево чистої криниці не дамо собі ради. Але з нашої історичної криниці належить вичерпати багато солоної води від горя і сліз. Це наше громадянське завдання.
Скликати живих, небезпам’ятних до тих сіл і хуторів, до тих криниць та спільних ям, куди скидали десятками і сотнями виснажені тіла батьків, і матерів; братів і сестер;наших з вами дідусів і бабусь. І наскладали їх понад 7 мільйонів — єгипетські піраміди горя та мук на родючих чорноземах України.
За народним звичаєм, коли когось із батьків виносили з оселі, син чи донька небіжчика промовляли:
Люди добрі, може, перед кимось мій батько (матір) "завинив (-ла), то просить він (вона) прощення раз, другий раз і третій раз. А над тими жертвами безневинними кволі живі не могли вимовити й слова.
Тим-то ми, спадкоємці тієї наруги, маємо просити прощення, ми зобов'язані сказати гірку правду перед могилами, насипами і символами — хрестами. Щоб знали діти, через які страждання пройшов наш добрий і щирий народ
Сценарій до річниці від початку війни
Ведучий І: Україна – це отча земля, рідний край, де ми народилися.
Ведучий ІІ: Наша держава розташована в центрі Європи. Через усю Україну з півночі на південь протікає могутній Дніпро — одна з найбільших річок Європи.
Ведучий І: На берегах Дніпра розташована столиця нашої держави, ЇЇ серце – місто Київ.
Ведучий ІІ: З півдня Україну омивають моря – Чорне і Азовське.
Ведучий І: На заході здіймаються у небо вершини Карпат. На півночі територія покрита густими лісами.
Ведучий ІІ: А далі на південь природні пейзажі змінюються, переходять у вільні степи…
Ось така дивовижна природа нашої неньки України.
Ведучий І: Справді, немає у світі кращого неба, ніж небо України. Високе, мов наш дух, воно благословляє свою Вкраїноньку, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не віддалити від рідної землі.
Ведучий ІІ: Україна – це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був святом Свободи і революція 2013 року – Революція гідності.
Ведучий І: Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою Європейськість, гідність, своє ставлення до свободи.
Ведучий ІІ: Земля моя рідна – це моя Україна. Щасливі ми, що народились і живемо на цій чудовій, багатій землі. Я вже знаю, якого кольору літо. До 2013 року воно буяло пишними барвами квітів, заплітало пишну пшеничну косу поля, п’янило пахощами соковитих трав…
- Так би, людоньки, вік нам жить,
Набиратись духовних сил,
Бога славить, дітей ростить,
Світла прагнути і краси!
- Але грізні часи прийшли –
Революцій і воєн шквал,
Злі, криваві вітри загули,
Вбивств і голоду дикий шквал.
Заспівати 1 куплет пісні «Ой у лузі червона калина похилилася»…
- Не встигли дзвони поминальні віддзвонити
І сльози скапати за вбитими синами,
Як знову горе, — Неньку ріжуть рідні діти,
Яким сусіди злі рідніші є від мами.
- І плаче мир, на нього дуло автоматне
Так хижо дивиться, і холодом відгонить.
Зігнулось дерево квітуче і ошатне,
Скривилось сонце, болем в скронях кров стугонить.
- Що із країною? Звідкіль оця дуальність?
Може це марево? У сні я чи у комі?
Вмикаю комп і телевізор. Це реальність…
Війна запалює іскру. Душа на зломі.
- Це не кіно, це жах війни,
Де сталь горить і тіло рветься.
Де смерть, неначе смерч , несеться,
Вриваючись у мирні сни.
- Це не кіно, це справжня кров
Фарбує землю в колір вишні;
Це сходять засіви торішні
Братоненависті і змов.
- Це не кіно. Реальність, так!
Та сили наберем і злості,
Гопак станцюєм на костях
Усяких мастей посіпак.
- О. Боже, дай усе це винести, не впасти,
Набратись мудрості одвічної і сили.
Рятуй народ мій, Україну від напасті.
Розчисти зло, котре так підло натрусили.
- Злетілися московські круки
Мою Вкраїну розпинать…
І заламали Сходу руки,
Щоб кров моїх дітей спивать.
- Нові загарбники чи юди
Війну несуть за срібняки…
І піднялись в єднанні люди,
Щоб рідні захистить стежки.
- В огні конає земля мила
(Загине сотня не одна…)
І б’ється птахом Україна
Братами зраджена, свята.
Ведучий І: Навесні 2014 року українці обрали нового президента, нову владу, європейський шлях розвитку та реформ.
Ведучий ІІ: Здавалось, усе закінчилось, минуло і більше ніхто не пройде шляхом тих кривавих подій. Та не так сталось, як гадалось.
Комментариев нет:
Отправить комментарий